Блог про юриспруденцію та право

Тільки найцікавіші на найкорисніші матеріали

Порядок сплати податку на нерухомість фізичними особами

Згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Пільги із сплати податку. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів (може бути збільшено рішенням місцевого самоврядування);

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів метрів (може бути збільшено рішенням місцевого самоврядування);

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів метрів (може бути збільшено рішенням місцевого самоврядування).

Таким чином, оподаткуванню підлягають лише понаднормова площа житла, що вираховуються за наступною формулою: від загальної площі житлової нерухомості віднімається пільгова площа та множиться на ставку податку у відповідному населеному пункті.

База оподаткування визначається згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якому зазначаються дані, змінені після січня 2013 року. Тому фактично на даний момент до нього внесені не всі реальні дані існуючої у фізичних осіб нерухомості і в разі, коли нерухомість була набута до 2013 року і не змінювала власника, є ймовірність того, що податковий орган не матиме можливість нарахувати зазначений податок.

Відповідно до пп. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати (станом на 2016 рік – у розмірі, що не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати), встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.  Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Рішенням Кіровоградської міської ради № 3950 від 27.01.2015 р. було встановлено ставку податку для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, за 1 кв. метр бази оподаткування в розмірі – 0,1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року. Відповідно до п. 4.1 вищевказаного рішення, база оподаткування для квартири/квартир незалежно від їх кількості, що розташовані на території м. Кіровоград, зменшується на 75 кв. м., для житлового будинку/будинків – на 150 кв. м. та для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 225 кв. метрів.

Отже, рішенням Кіровоградської міської ради було збільшено розмір пільг щодо сплати податку на нерухомість, порівняно з іншими регіонами України, і становить 75 кв. м. для квартир та 150 кв. м. для будинків.

Важливо!!!У 2016 році фізичним особам (громадянам) податок буде нараховуватися за нормами 2015 року. Таким чином, у разі наявності квартири до 75 кв.м. в 2016 році Ви звільняєтесь від сплати податку за площу, що її не перевищує, згідно чинного рішення Кіровоградської міської ради, після чого в 2017 році вже буде діяти ставка пільги –  60  кв.м.

Пунктом 266.7. ст. 266 Податкового кодексу передбачено порядок обчислення суми податку. Так, обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до пільгової площі (до 2017 року 75 кв.м для квартир та 150 для будинків) та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до пільгової площі (до 2017 року 75 кв.м для квартир та 150 для будинків)  та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до пільгової площі (до 2017 року 75 кв.м для квартир та 150 для будинків) та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів “б” і “в” цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів “а”-“г” цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Згідно п.266.7.2. Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до п. 266.10.1. ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

Отже, обовязковою підставою здійснення оплати є отримання податкового повідомлення-рішення із зазначенням платіжних реквізитів та загальної суми податку. Воно повинно бути направлено/вручено на податкову адресу особи (по місцю її реєстрації) до 01 липня 2016 року. Після одержання такого повідомлення-рішення фізичній особі надається період протягом 60 днів для оплати податку. До отримання такого рішення жодних обовязків у фізичної особи не виникає.

Оскільки сума грошового зобов’язання обчислюється органом контролю, фізична особа не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми.

У разі виявлення розбіжностей у базі оподаткування між даними державної податкової інспекції та даними фізичної особи (що підтверджується оригіналами відповідних правовстановлюючих документів), контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і вручає платнику нове податкове повідомлення-рішення.

Згідно наказу Міністерства фінансів від 28.12.2015 №1204 «Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» передбачано два способи вручення: особисто фізичній особі або направлення на адресу за місцем проживання (реєстрації) з повідомленням про вручення.

Якщо фізична особа не погоджується з відомостями, зазначеними у податковому повідомленні-рішенні, остання має право на адміністративне або судове (невзаємовиключно) оскарження такого рішення протягом десяти календарних днів в порядку адміністративному або протягом 1095 днів в порядку судовому з дня наступних за днем отримання повідомлення. За умов своєчасного оскарження рішення податкової вважатиметься неузгодженим до дня закінчення процедури адміністративного чи судового оскарження.

Також наголошуємо, що у випадку коли приміщенням володіють на праві спільної часткової власності декілька осіб, то кожен із них самостійно сплачує податок у розмірі, що перевищує 60 кв. м. для квартири або 120 кв.м. для будинку (для Кропивницького – 75 кв.м. та 150 кв.м. відповідно). Отже, для звільнення від сплати податку можливо штучно поділити (передати близьким особам у власність) частину належного житлового чи нежитлового приміщення і таким чином уникнути додаткового податкового навантаження.

Залиште коментар