Блог про юриспруденцію та право

Тільки найцікавіші на найкорисніші матеріали

Скасування штрафу Укртрансбезпеки

Скасування штрафу Укртрансбезпеки

Найпоширенішим джерелом штрафів Укртрансбезпеки є перевищеннями перевізниками габаритно-вагових норм при перевезенні вантажів. І хоч цей контроль проводиться уже тривалий час, лише протягом останнього року активізувались рейдові перевірки перевізників і штрафи з боку Укртрансбезпеки стосовно перевищення вагових норм.

Так, наприкінці 2019 року були внесені зміни до Закону України “Про автомобільний транспорт”, які встановлювали раніше відсутні штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Розмір цих штрафів коливається від 8500 грн. до 34000 грн. залежно від відсотку перевантаження вантажу. Але Укртрансбезпека часто не дотримується процедури перевірки, що дає підстави для скасування штрафу.

Загалом, підстав для скасування, як правила, є декілька:

І. НЕПРАВОМІРНІСТЬ І БЕЗПІДСТАВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ГАБАРИТНО-ВАГОВОГО КОНТРОЛЮ:

  1. Відсутність законодавчого обґрунтування, тобто норм, які передбачають умови початку проведення габаритно-вагового контролю;
  2. Відсутність обставин, які свідчили б про необхідність проведення точного габаритно-вагового контролю.
  3. Відсутність підстав проведення позапланової рейдової перевірки, передбачених ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;
  4. Відсутність направлення на позапланову рейдову перевірку, передбаченого ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п.4, 19 Порядку №1567.

ІІ. НЕПРАВОМІРНІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНОГО-ГОСПОДАРСЬКОГО ШТРАФУ.

  1. Неотримання акту проведення перевірки.
  2. Непроінформування про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
  3. Ухвалення постанови про стягнення штрафу після 2 місяців після виявлення правопорушення.

Розберемо їх детальніше.

І. НЕПРАВОМІРНІСТЬ І БЕЗПІДСТАВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ГАБАРИТНО-ВАГОВОГО КОНТРОЛЮ:

Відсутність законодавчих підстав здійснення габаритно-вагового контролю.

Ні законами, ні підзаконними актами взагалі не передбачено підстав проведення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п.3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі – Порядок № 1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

  • наявність визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
  • додержання водієм режиму праці та відпочинку;
  • виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

ПРОТЕ НЕ ПЕРЕВІРЯЄТЬСЯ ДОТРИМАННЯ ГАБАРИТНО-ВАГОВОГО КОНТРОЛЮ!

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

ПРОТЕ ПЕРЕВІРКА ЦИХ ДОКУМЕНТІВ НЕ ТЯГНЕ ЗА СОБОЮ ПРОВЕДЕННЯ ГАБАРИТНО-ВАГОВОГО КОНТРОЛЮ!

Відповідно до п. 16 Порядку №1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

АЛЕ МОЖЛИВІСЬ ЗДІЙНЕННЯ ГАБАРИТНО-ВАГОВОГО КОНТРОЛЮ НЕ ОЗНАЧАЄ ОБОВ’ЯЗКОВОСТІ ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ! ЗАГАЛОМ, НІ У ПОРЯДКУ №1567, НІ У ПОРЯДКУ № 879 НЕ МІСТИТЬСЯ ОБСТАВИН, ЗА ЯКИХ ІНСПЕКТОРИ УКРТРАНСБЕЗПЕКИ МОЖУТЬ ПРОВЕСТИ ГАБАРИТНО-ВАГОВИЙ КОНТРОЛЬ.

 

Відсутність фактичних підстав для проведення точного габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі – Порядок № 879).

Відповідно до п. З Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення поняття «габаритно-ваговий контроль» контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 також наведене визначення поняття «великовагові та великогабаритні транспортні засоби»транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 6 Порядку №879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п. 20 Порядку № 879, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах – 4,35 м), за довжиною – 22 м (для маршрутних транспортних засобів – 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів – понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах – до 46 т), навантаження на одиночну вісь – 11 т (для автобусів, тролейбусів – 11,5 т), здвоєні осі – 16 т, строєні – 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі – 18 т, строєні – 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2

ТАКИМ ЧИНОМ, ЯКЩО ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ РАЗОМ ІЗ ВАНТАЖЕМ БУЛО ВИЗНАЧЕНО ЯК ВЕЛИКОВАГОВИЙ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ГАБАРИТНО-ВАГОВОГО КОНТРОЛЮ, ТОДІ САМ ГАБАРИТНО-ВАГОВИЙ КОНТРОЛЬ У ПЕРШУ ЧЕРГУ ЗДІЙСНЮВАВСЯ НЕЗАКОННО І БЕЗПІДСТАВНО, АДЖЕ ПРО ТЕ, ЩО ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ Є ВЕЛИКОГАБАРИТНИМ МОЖНА СТВЕРДЖУВАТИ ЛИШЕ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕЙДОВОЇ ПЕРЕВІРКИ ГАБАРИТНО-ВАГОВОГО КОНТРОЛЮ.

Саме перевищення фактично встановлюється під час безпідставно призначеного та проведеного точного габаритно-вагового контролю.

ПРОТЕ ЦЮ ІНФОРМАЦІЮ ІНСПЕКТОРИ УКРТРАНСБЕЗПЕКИ НЕ МОЖУТЬ ОТРИМАТИ ЗАЗДАЛЕГІТЬ НА ЧАС ПОЧАТКУ ПРОВЕДЕННЯ РЕЙДОВОЇ ПЕРЕВІРКИ, А ОТЖЕ САМ ГАБАРИТНО-ВАГОВИЙ КОНТРОЛЬ ПРОВОДИТЬСЯ НЕЗАКОННО І БЕЗПІДСТАВНО.

Судячи з аналізу ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» Порядку №1567 та №879, порядок здійснення рейдової перевірки щодо перевищення габаритно-вагових норм повинен бути наступним:

  • Зупинення транспортного засобу, що має якісь невизначені ознаки перевищення габаритно-вагових норм;
  • Надання водію направлення на проведення рейдової перевірки, відповідно до ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п.4, 19 Порядку №1567;
  • Надання водієм товаротранспортних документів на вантаж та вантажний автомобіль відповідно до ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт»;
  • Фактичне проведення документального габаритно-вагового контролю відповідності маси вантажу та автомобіля ваговим нормам (неперевищення їх загальної маси 40 т (для контейнеровозів 44 т));
  • У разі перевищення цих норм – застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»;
  • У разі неперевищення – закінчення рейдової перевірки щодо перевищення габаритно-вагових норм;

Можна припустити, що точний габаритно-ваговий контроль може буди здійснений тоді, коли у контролюючих осіб є обґрунтовані підозри у тому, що вантаж, що перевозиться транспортним засобом явно і у декілька разів перевищує допустимі норми чи/та для підтвердження даних про перевищення допустимих норм, отриманих при документальному ваговому контролі.

Втім, це лише припущення, адже у законодавстві цей порядок не регламентується.

 

Відсутність підстав проведення позапланової рейдової перевірки.

У зв’язку з відсутністю чіткої підстав та процедури початку проведення габаритно-вагового контролю слід керуватись більш загальними нормами, проте і цих норм ІНСПЕКТОРИ УКРТРАНСБЕЗПЕКИ не дотримються.

Діяльність Укртрансбезпеки щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері автомобільного транспорту підпадає під дію Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а рейдові перевірки є передбаченою Законом України «Про автомобільний транспорт» формою позапланових перевірок.

Частиною 1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є:

  • подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
  • виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
  • перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
  • звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання – юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі – підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили документи, передбачені цим абзацом.

ПРОВЕДЕНА ІНСПЕКТОРАМИ УКРТРАНСБЕЗПЕКИ ПЕРЕВІРКА НОСИТЬ ХАРАКТЕР ПОЗАПЛАНОВОЇ ТА  ПРОВЕДИТЬСЯ ЗА ВІДСУТНОСТІ ПІДСТАВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЧАСТИНОЮ 1 СТ.6 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСНОВНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ) У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ», А ТОМУ Є НЕЗАКОННОЮ.

 

Відсутність направлення на позапланову рейдову перевірку.

Згідно ч.5 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»:

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику суб’єкта господарювання – юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі – підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Відповідно до п.4, 19 Порядку №1567:

  1. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі – державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі – посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
  2. Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

ІНСПЕКТОРИ УКРТРАНСБЕЗПЕКИ, ПРОВОДЯЧИ РЕЙДОВУ ПЕРЕВІРКУ , НЕ НАДАЮТЬ ЖОДНОГО НАПРАВЛЕННЯ НА ПЕРЕВІРКУ, ЩО ТЯГНЕ ЗА СОБОЮ НЕЗАКОННІСТЬ ВСІЄЇ ПЕРЕВІРКИ.

Tags: , ,

Залиште коментар